Безкарність українських «піратів» знаходиться під загрозою

Безкарність українських «піратів» знаходиться під загрозою

     Які найбільші піратські ресурси Ви знаєте? Одні з найбільш популярних на території України — Ex.ua і Fs.to — ще в минулому році закрили. Втім, це не завадило авторам продовжити свою роботу, сайти яких час від часу переїжджають на нові домени. Наприклад, зараз існує такий ресурс, як Fs.life, раніше він же індексувався під доменом Ex.fs.

     Кіберполіція, яка відповідає за надання протидії шахраям в віртуальному світі, в особі начальника відділу по боротьбі з піратством не проявляє впевненості в тому, що нові сайти створюються тими ж власниками старих і успішних веб-сайтів. Є підозри, що хтось просто перекуповує домени.

Закрили старий — отримали новий

     Якщо домени були змінені після продажу сайтів іншим людям, чому тоді зовнішній вигляд новостворених ресурсів і контент ті ж? Більш того, вдається зберігати навіть облікові записи користувачів. «Ні для кого не секрет, що цим займаються одні й ті ж люди, незважаючи на заяви про перепродаж своїх сайтів іншим особам. Яка може бути ефективність від такої роботи, якщо після закриття цих сайтів вони продовжують працювати, але вже на інших платформах?», - наводить свої думки голова спеціальної антипіратської асоціації В. Ілінг.

     Як вважає Володимир, можна досягти більшої ефективності роботи, якщо притягати до карної відповідальності власників порталів з великою кількістю нелегально розповсюджуваного матеріалу: «Перед спробою порушити закон людина задумається двічі, маючи наочний приклад, яке покарання за це понесли інші».

Хто повинен цим зайнятися?

     Близько ста сайтів із піратським контентом були закриті за останні пару років, якщо вірити звітам кіберполіції. Втім, до суду дійшло набагато менше справ. Причиною можна вважати складність пошуку власників подібних порталів, які часто перебувають закордоном. Більш того, складно навіть довести вину співробітників офісу, де розміщені сервери сайтів, через можливу недостатню обізнаність персоналу про рід своєї діяльності. Про це розповів начальник кіберполіцейського департаменту В. Паньков.

     Кіберполіція має безліч пріоритетних завдань у своїй роботі, і боротьба з піратством не є основною з них. За словами представників УАПА, було б доцільно залучати до боротьби з піратством державні структури, наприклад, Держдепартамент інтелектуальної власності. У УАПА вважають, що ця служба повинна взаємодіяти з правопорушниками через провайдерів Інтернету. Департамент DW, в свою чергу, стверджує, що справами «піратів» повинна займатись виключно кіберполіція. «Наше завдання — протистояти незаконному розповсюдженню компакт-дисків із піратським матеріалом», — інформація зі слів представників департаменту інтелектуальної власності.

Європейський досвід боротьби з порушенням «копірайту»

     Держава повинна брати безпосередню участь в боротьбі з піратами за рахунок прийняття нових законів, на що вказує міжнародний досвід. Проте правовласники самі можуть проявляти належну активність. Наприклад, в Німеччині музичні компанії щороку відправляють величезну кількість особистих листів по IP-адресах громадян, які були викриті в зкачуванні або розповсюдженні піратського аудіо- та відеоматеріалу.

     Використовуючи допомогу судових інстанцій, компанії отримують адреси користувачів послуг Інтернет-провайдерів. Далі вони відправляють листи із пропозицією оплати штрафу в розмірі 300-1500 євро з метою уникнути судових розглядів. Велика кількість людей готова піти на це, оскільки позовна сума може досягати декількох сотень тисяч євро. Агресивно налаштовані дії з боку правовласників в Німеччині змушують пересічного німецького користувача Мережі поводитися максимально обережно.

Качай, скільки забажається

     Пересічний українець, завантажуючи і роздаючи піратський контент, ніякої відповідальності за це не несе, оскільки це не передбачено чинним українським законодавством. «Якщо людина не усвідомлює користування завідомо нелегальним контентом, притягати її до відповідальності ми не можемо», – каже керівник відділення з протидії піратству В. Паньков.

     Що стосується В. Ілінга, то він стверджує, що низький рівень добробуту українців по відношенню до рівня життя в Європі не дозволяє накладати такі ж штрафи, як і на Заході. Кіберполіція в результаті бігає за великими «піратами» з сайту на сайт, роблячи все можливе для їх закриття.

     Проблема могла б певним чином бути вирішеною і за рахунок активної пропаганди легального контенту в Мережі. Деякі онлайн-кінотеатри, наприклад, Мегого, Нетфлікс і Олл.тв, стягують зі своїх користувачів 60-300 гривень щомісяця за перегляди кінофільмів в найвищій якості. Купівля ліцензійного контенту на таких сайтах обійдеться приблизно в 200-300 одиниць національної української валюти за один фільм.

Нові антипіратські закони

     До покращення ситуації може привести впровадження нового закону "Про державну підтримку кінематографії в Україні". Відповідно до законопроекту власники авторських прав отримають можливість блокувати нелегальний контент у провайдера, якщо власник Інтернет-ресурсу не видалить його протягом доби після отримання вимоги. Відмова від блокування нелегального контенту призведе до нарахування штрафу до 800 000 грн.

     Україна тим часом опинилася в списку країн, які найбільш активно порушують права на інтелектуальну власність. Крім українців, запеклими правопорушниками є китайці, чилійці, індійці, мексиканці, жителі Тайваню, В'єтнаму, і, звичайно ж, Росії.

     Потрібна термінова фінансова допомога? Нема у кого позичити? Скористайтесь пропозицією компанії «КЛТ КРЕДИТ». Гроші на Вашій карті будуть вже сьогодні, без довідок, документів, поручителів і надмірно високих відсотків!

За матеріалами Finance.UA

Отримати гроші