Бути чи не бути накопичувальній пенсії?

Бути чи не бути накопичувальній пенсії?

Пенсійна реформа Гройсмана не знаходить підтримки ні серед депутатів, ні серед аналітиків. Виною цьому стали розбіжності з приводу введення обов'язкової накопичувальної системи. Уряд не вважає за потрібне вносити в проект реформи таку систему, в той час як депутати наполягають на її обов'язковому застосуванні. Це призвело до появи ще одного законопроекту, зареєстрованого в липні цього року. Тут накопичувальна система передбачена як одна із частин загальнообов'язкового пенсійного страхування.

Народний депутат Наталія Веселова, один із співавторів законопроекту, впевнена, що цей документ отримає підтримку парламентаріїв, оскільки очікується, що вже до початку осені його схвалять не менше 80 депутатів.

Тарас Козак, президент інвестиційної компанії «Універ», пояснив, що Всесвітній банк рекомендує застосовувати 5 рівнів формування пенсій.

  • На базовому рівні застосовуються соціальні виплати найменш заможним категоріям населення без обліку страхового стажу або розміру зарплати.
  • Перший рівень — знайома нам солідарна система, при якій працююче населення забезпечує утримання літніх людей шляхом податкових стягнень.
  • На другому рівні застосовується обов'язкова накопичувальна система, при якій з працівників стягують додаткові пенсійні внески. Вони акумулюються на спеціальному банківському рахунку, а потім використовуються для отримання доходу за допомогою інвестицій. При досягненні пенсійного віку громадянам нараховується пенсія, розмір якої визначається загальною сумою накопичень та прибутком, отриманим в результаті інвестицій.
  • Третій, добровільно-накопичувальний рівень, передбачає добровільні внески в пенсійний фонд, які стануть додатковою підмогою для пенсій. Щоб стимулювати населення до таких виплат, у багатьох країнах передбачені податкові пільги на суму накопичень.
  • Останній, четвертий рівень, це муніципальна інфраструктура для пенсіонерів, наприклад, будинки для людей похилого віку, нарахування пільг або надання інших видів допомоги.

У нашій країні застосовуються перший і третій рівні, кожен з яких далекий від досконалості. Солідарна система забезпечує надходження всього 2/3 необхідних коштів для виплати пенсій, а саме — 284 млрд грн. Другу частину в розмірі 143 млрд грн приходиться дотувати з бюджету. Це призводить до неможливості дотримуватись світових стандартів, які проголошують, що пенсійне забезпечення не повинно бути меншим, ніж 40% від розміру зарплати, одержуваної перед виходом на пенсію. Мінсоцполітики стверджує, що в Україні цей коефіцієнт заміщення знизився в поточному році до рекордно низької позначки в 34%.

Добровільно-накопичувальний рівень представлений в нашій країні різними недержавними фондами, на рахунках яких є трохи більше 2 млрд грн. З цієї суми майже половина — активи пенсійного фонду Нацбанку. Це свідчить як про мале охоплення населення, так і про незначні доходи наших співгромадян, які не мають можливості відкладати кошти на недалеку старість.

Про необхідність введення другого рівня говориться вже давно, але завдяки проведенню пенсійної реформи це питання знову активізувалось. Численні прихильники і не менш численні противники наводять чимало аргументів на захист своєї позиції, тому варто уважніше проаналізувати ці доводи.

Аргументи противників

Головний аргумент противників обов'язкової накопичувальної системи — відсутність в нашій країні фондового ринку для успішних інвестицій. На сьогоднішній день доступні лише два фінансових інструменти — державні облігації та банківські депозити.

Для ілюстрації можливого розвитку подій наведемо ситуацію, що склалася в Казахстані. Три роки тому Єдиний накопичувальний фонд (ЄНФ) Казахстану вклав 250 млн доларів (понад 70 млрд тенге) в облігації Міжнародного банку Азербайджану (МБА). І коли на початку 2017 року МБА збанкрутував, ЄНФ зазнав збитків у розмірі 50 млн доларів.

Не менш важливим є питання, звідки брати гроші для накопичень. Розмір ЄСВ становить 22%, але його все одно не вистачає для наповнення Пенсійного фонду. Якщо частину ЄСВ перераховувати для накопичень, дефіцит Пенсійного фонду зросте ще більше.

Значить, потрібно вводити новий податок. У парламентському законопроекті передбачається, що податок для накопичувального рівня будуть платити особи віком до 35 років у розмірі 2% від доходу з поступовим підвищенням протягом 5 років до 7%.

Голова одного з підрозділів групи ICU Григорій Овчаренко пропонує переймати досвід Австралії. Там право на державну пенсію втрачається, як тільки громадянин досяг певного рівня доходів. Таким чином, держава не забезпечує соціальними виплатами людей, які мають на рахунках мільйони доларів, що цілком справедливо.

Аргументи прихильників

Гройсман відстоює свою позицію, базуючи її на бездефіцитному Пенсійному фонді та принципах соціальної справедливості. Обидві ці тези використовуються його противниками для критики.

Наприклад, про яку соціальну справедливість може йти мова, якщо в результаті реформи вигоду отримають тільки нинішні пенсіонери, а ті, хто піде на пенсію через десяток років, отримають пенсію меншого розміру, ніж без прийняття реформи? Слід враховувати й той факт, що коефіцієнт заміщення найближчим часом не збільшиться, а переконаність уряду в бездефіцитному Пенсійному фонді не має ніяких економічних передумов.

Демографічна ситуація в країні така, що кількість пенсіонерів дорівнює кількості працездатного населення. Як можна розраховувати на коефіцієнт заміщення в розмірі 40%, якщо кожен працівник платить до Пенсійного фонду лише 22%?

Таким чином, прихильники обов'язкового накопичення обґрунтовують свої переконання необхідністю зниження навантаження на Пенсійний фонд, формування резервних накопичень, підвищення коефіцієнта заміщення. Але для втілення цих планів добровільних накопичень явно не вистачить. За словами Григорія Овчаренка, добровільними накопичувальними програмами користуються лише 5% українців, тому для стабілізації пенсійних виплат необхідно підключати й обов'язкові накопичення.

Чим допоможе МВФ?

Уряд, в принципі, не проти обов'язкової системи накопичення, але не поспішає називати остаточні терміни її впровадження. У Мінсоцполітики вже працює профільна робоча група, яка займається цим питанням, так що на певні поступки депутатам прем'єр-міністр може піти, але є ряд моментів, які він буде відстоювати до кінця.

У прем'єра для відстоювання своєї позиції є підтримка МВФ. Проведення пенсійної реформи — неодмінна умова для отримання чергового кредиту, оскільки її прийняття дозволить хоча б трохи стабілізувати Пенсійний фонд. А оскільки для МВФ введення обов'язкової накопичувальної системи не є пріоритетом, не варто очікувати від уряду поспіху в прийнятті цього важливого рішення.

«КЛТ КРЕДИТ» — запам'ятайте цю назву, адже коли Вам знадобляться екстрені гроші для вирішення будь-якої фінансової проблеми, Ви вже будете знати, куди звернутись. «КЛТ КРЕДИТ» подбає про створення Вашої особистої «фінансової подушки», щоб ніякі життєві негаразди не застали зненацька.

За матеріалами Finance.UA

Отримати гроші