Чи потрібен перерахунок зарплат? Новий закон уже поданий на розгляд

Чи потрібен перерахунок зарплат? Новий закон уже поданий на розгляд

Один із депутатів Блоку Петра Порошенка Сергій Каплін надає українському народові «корисну» послугу — збирається перерахувати його заробітки. Для цього парламентарій вже подав на обговорення Верховної Ради відповідний законопроект. Як тільки парламентські канікули закінчаться, папір розглянуть до найменших деталей.

Які зміни хочуть прийняти розробники документу?

Розробники нововведень вважають, що всю робочу силу України слід розділити на дві категорії: кваліфіковану і некваліфіковану. Представникам останньої категорії будуть нараховувати мінімальну зарплату, заздалегідь визначену державою.

Реформатори вважають, що при нарахуванні заробітної плати слід відмовитися від надбавок і всіляких виплат, які абсолютно не пов'язані з виконанням норм праці. Найменування, обсяги та інші особливості таких надбавок повинні самостійно визначати соціальні сторони та прописувати їх у договорах і спеціальних угодах.

Окрім перерахованих змін, депутати пропонують поступово підвищувати мінімальну зарплату протягом усього року, з огляду на актуальний на момент розрахунків рівень інфляції. Кваліфікований працівник повинен отримувати зарплату не нижче мінімального окладу, який буде встановлений законодавством. Його розмір не може бути меншим за прожитковий мінімум для працездатних громадян.

Автор законопроекту вважає, що зміни допоможуть позбутися від «зрівнялівки», що виникла внаслідок підняття мінімальної зарплати до трьох тисяч двісті гривень.

До чого привели нововведення, які набули чинності в січні 2017?

Всі пам'ятають, що на початку поточного року мінімальну зарплату почали розраховувати по новому методу. Нововведень було багато, серед основних — включення в суму «мінімалки» надбавок і доплат (не рахуються тільки святкові премії й нарахування за переробку, шкідливі умови роботи, збільшений ризик для людського здоров'я).

Крім цього, мінімальна заробітна плата повинна бути не нижчою мінімального прожиткового рівня витрат, який передбачений для працездатних осіб (враховуються дані, які були актуальними на початку року).

На весь поточний рік у державному бюджеті були прописані такі розміри «мінімалки» та прожиткового мінімуму: 3 200 і 1 600 грн відповідно.

На перший погляд все справедливо, процес нарахування зарплати цілком зрозумілий. Але мало хто задумувався над тим, що включення надбавок до складу зарплати спровокувало своєрідне обмеження прав дійсно досвідчених працівників (які мають освіту, що відповідає посаді, та якісно виконують свої обов'язки). Відбулася так звана «зрівнялівка», яку важко назвати справедливою. Мінімальна зарплата підвищилася, і некваліфіковані працівники почало отримувати стільки ж, скільки й кваліфікований персонал.

Педагогів порадували підняттям окладів у два рази, медиків та інших бюджетників (юристів, економістів) без стажу — преміями, що компенсують нестачу в зарплаті. Але ж бюджети в багатьох структурах обмежені — за рахунок чого начальство буде піднімати виплати своїм підлеглим?

Виходить, що некваліфіковані працівники отримуватимуть свої підвищені зарплати за рахунок інших, куди більш кваліфікованих колег. Про одночасне підвищення зарплат мова не йде (безсумнівно, через брак коштів). Таким чином і виходить, що технічний персонал, у якого немає вищої медичної освіти, отримує практично стільки ж, скільки й кваліфіковані доктори. Звісно, знижувати зарплати ніхто не буде. Замість цього державі слід подбати про збільшення грошових вливань в певні сфери — так вважає Олег Пендзин, представник «Економічного дискусійного клубу».

Валентина Латик, яка на даний момент посідає посаду завідуючої відділенням досліджень рівня життя в одному з українських дослідних інститутів, зазначає: на даний момент некваліфіковані працівники й без того отримують мінімальний рівень зарплати. Навіщо ж ще раз прописувати цей аспект у законі? Інша ж ситуація зі співробітниками, які при належних професійних даних формально отримують все ту ж «мінімалку».

Також Латік уточнює, що кваліфікацією вважається будь-який розряд, перший чи третій. Якщо ж нараховувати зарплати, виходячи з цього визначення — персоналом без належної кваліфікації буде вважатись хіба що прибиральниця.

Як відрізнити кваліфікованого працівника від некваліфікованого?

Олег Устенко, представник Міжнародного фонду Блейзера, заявляє: точне пояснення фрази «некваліфікована праця» ніде не фігурує. Якщо робота виконується, значить людина володіє певними вміннями. Забивання паль або погрузка продтоварів — абсолютно кожен вид роботи вимагає застосування фізичної сили й наявності певних знань від свого виконавця.

Коментуючи новий законопроект, експерт зауважує: будь-яка згадка в законі поняття про некваліфіковану працю спричинить певні наслідки. Як мінімум, депутатам знадобиться дати чітке визначення цій фразі. А як інакше роботодавці будуть доводити представникам податкової, що певному співробітникові розрахували ставку за некваліфіковану працю?

Крім цього, всі фактори, які впливають на мінзарплату, прописані в законі про державний бюджет. А це означає, що будь-які нововведення доведеться корелювати з фінансовим кошторисом країни.

Пендзин не вірить, що ввести реформи, передбачені новим законопроектом, вдасться настільки просто, як розраховують його автори. Для цього знадобиться враховувати думку не лише Міністерства фінансів, а й багатьох міжнародних фінансових кредиторів.

Всі перераховані вище труднощі й нюанси, які відносяться до нового законопроекту, дають експертам привід сумніватися в успішності документа. Швидше за все, він просто не набере потрібної кількості голосів. Чимало фахівців вважають законопроект звичайним піар-ходом.

Як вийти з ситуації?

Держава повинна боротися з дефіцитом коштів у бюджеті України. Нововведення — це додаткові витрати, до того ж не зовсім виправдані. Нові витрати державі зараз недоречні, адже додаткові ресурси отримувати нізвідки — економіка країни, м'яко кажучи, не на кращому рівні.

Олег Устенко помічає, що, відповідно до діючих законів, держава й без нововведень повинна проводити індексацію зарплат, враховуючи рівень інфляції.

Олег Пендзин також турбується про кошторис держави. Занадто багато навантаження на бюджет припадає на поточний рік. Чого тільки варте осучаснення пенсійних виплат або підвищення мінзарплати на вісімдесят відсотків? При цьому ВВП на поточний рік прогнозується в розмірі двох з половиною відсотків, і це за найоптимістичнішими прогнозами (інформацію надало МЕРТ).

Наведені цифри говорять про те, що чисельність товарів на українському ринку не зросте. При цьому у людей стане більше грошей. Природно, така ситуація спровокує швидке зростання цін. Чи буде в такому випадку сенс від підвищення окладів? Зарадити ситуації могло б регулювання розцінок на соціально значимі групи товарів, але ця функція вже давно скасована.

Кабінет міністрів прогнозує наступні показники знецінення грошей в цьому році — з восьми до 11,2 відсотка. Зростуть валютні ризики, а разом із ними й ціни при імпортуванні товарів.

Щоб будь-які нововведення були актуальними й ефективними, державі необхідно посилено працювати над оптимізацією економічної сфери. Поки що всі подібні законопроекти є малокорисними.

Компанія «КЛТ КРЕДИТ» — ефективна допомога тим, кому складно впоратися з підвищенням цін і надмірними комунальними тарифами! Розплатіться з боргами, і хоча б на деякий час забудьте про матеріальні проблеми з надійним онлайн-кредитором. Миттєві позики видаються протягом 15 хвилин на будь-які потреби. Кредитуються навіть студенти, інваліди й пенсіонери. Взяти гроші можна всього на 7 днів!

За матеріалами Finance.UA

Отримати гроші