Українській гривні виповнився 21 рік. У національної валюти немає майбутнього?!

Українській гривні виповнився 21 рік. У національної валюти немає майбутнього?!

Українська гривня вже давно не вважається надійним засобом оплати. Варто згадати перші насправді шокові девальвації, які відбувалися в країні в 1998-му та 99-му роках. Тоді гривня стрімко втрачала свої позиції.

  • У дев'яносто восьмому році з 1,86 грн. до 3,4 грн. за один американський долар.
  • У дев'яносто дев'ятому вартість 1 долара сягала 5,02 гривні.
  • Пізніше за $1 давали близько 8 гривень.

Про поточну ситуацію в країні зайвий раз згадувати не будемо.

Вірити в гривню вже зовсім «немодно» — це незаперечний факт. Ще за часів девальвації кмітливі громадяни переводили свої кошти в іноземні гроші та відправляли їх за кордон. Хоча на цей випадок держава тоді передбачила спеціальний Декрет про валюту. Бізнесмени, у яких в руках крутилося багато грошей, знаходили можливість обходити закон за допомогою своїх знайомих служителів народу. Україна була справжнім лідером серед країн, що експортують свої капітали за кордон за допомогою офшорів.

Як би тепер жила країна, якби з неї масово не виводилися гроші? Олексій Кущ, відомий в країні фінансовий аналітик, ділиться з громадянами своїми роздумами, відповідаючи на запитання кореспондентів.

Чи могла гривня мати інший шлях розвитку?

Експерт стверджує, що головна проблема національної валюти — невдала кредитно-грошова та курсова політика держави. Нові реформи в країні часто увінчуються поразкою, НБУ не завжди веде адекватну політику, а кризи не змушують керівництво країни замислюватись над висновками, які можна отримати із критичних ситуацій.

Той самий Декрет був основою, із якої розвинулися всі проблеми. Даний документ диктував жорсткі правила для закордонних бізнесменів, які могли б вкладати в країну гроші. Їм було незручно та вкрай невигідно виводити кошти з України. У той же час різні вітчизняні фінансово-промислові групи почали напівлегально відправляти за кордон величезні суми зароблених коштів.

Що отримала держава в результаті? Іноземні інвестори полишили безперспективний бізнес в Україні, а місцеві компанії вивели всі гроші на закордонні рахунки. Дана проблема актуальна й донині. Ми одночасно — стражденні, яким не вистачає інвестицій, а також одні з найбільших донорів, які поповнюють грошима світові ринки капіталу, але ніяк не вітчизняні.

Скільки коштів відійшло за кордон від дня створення гривні?

Олексій розповідає про підрахунки міжнародних організацій, результати яких вражають: Україна знаходиться в десятці великих держав (на сьомому-восьмому місці), що масово експортують капітали через офшори. Лише за період часу між 2003 і 2014 роками з держави було виведено близько ста двадцяти мільярдів гривень через офшори.

У влади був шанс змінити ситуацію з валютою. У двохтисячному році в державі спостерігались максимальні темпи зростання економіки. Відкривалися нові підприємства та організації, платилися податки, зростав національний бюджет. Але держава не змогла утримати гроші в своїх межах, і валюта вирушила за кордон.

Капітал почав виводитися з країни тільки з 2003-го року?

Майже так і було — запевняє економіст Олексій. До цього періоду держава тримала контроль над економікою. Та й усі ФПГ перебували на початкових етапах розвитку й не мали настільки великих сум грошей. Якщо газові трейдери й виводили щось за кордон, то ці суми обчислювалися сотнями мільйонів, але не мільярдів гривень. Експерти підрахували, що з 2003-го року з України щорічно відходило близько десяти-п'ятнадцяти мільярдів $.

Серед виведених через офшори грошей були вкладення реальних інвесторів?

Олексій підкреслює, що основна маса втраченої для країни валюти — це гроші ФПГ. Слід роз'яснити: близько п'ятдесяти мільярдів доларів з виведених грошей пережили реінвестування, яке виражалося або прямими іноземними інвестиціями, або кредитами нерезидентів. Якщо розглядати ситуацію з цього боку, то за десять років наша держава втратила сімдесят мільярдів доларів замість сто двадцяти.

При цьому втрати капіталу в наступні роки були більш істотними, адже в цей час у державу практично нічого не поверталось. Тому сумарний обсяг усіх втрат валюти за 25 років склав сто мільярдів доларів.

100 млрд доларів — сума, яка могла б поліпшити життя українців?

Експерт не дає пряму відповідь на це питання, а лише наводить цікаві дані. Річний ВПП країни становить близько дев'яносто мільярдів доларів. Після такого прикладу все стає очевидним. Залишилися б офшорні гроші в країні, економіка держави була б мінімум у чотири рази успішнішою, навіть незважаючи на всі пережиті кризи. І ВВП був би в декілька разів вищим.

Швидше за все, нашу економічну модель можна було б порівнювати з тією, яку на сьогоднішній день сформувала Польща чи Аргентина (дана країна, незважаючи на численні дефолти, втрималася в двадцятці найбільш розвинених держав).

А що було б із курсом гривні?

Ось на це питання відповісти однозначно точно не можна — стверджує Кущ. Неможливо передбачити умови, які були б у країні з новою економічною моделлю, неможливо передбачити успішність залучення іноземних кредиторів і т.д.

Не можуть передбачити експерти й «апетити» людей щодо розширення грошової маси. Адже якби економіка була на більш високому рівні, то і зарплати в країні були б вищими за поточні рази в чотири, а може, і в п'ять. Як бачимо, умов для формування курсу валюти занадто багато. Щоб зрозуміти приблизну поведінку гривні, можна порівняти її з польським злотим або турецькою лірою.

Наведені приклади валют абсолютно різні. Чому варто рівнятись на них?

Наведені в приклад валюти знаходяться в країнах із чітко побудованою економікою. У Польщі й Туреччині практично всі капітали концентруються в межах країни, а не виводяться через офшори.

У Туреччині інтенсивно використовується внутрішній потенціал — зростання валюти відбувається завдяки інфляції. Польща керується більш консервативною політикою, спираючись на ПІІ.

Через які етапи пройшла наша гривня?

Економіст виділяє три періоди «життя» національної валюти:

  1. Зліт економіки країни та її монетарного потенціалу.
  2. Економічні кризи — період між 2004-м і -08 роками.
  3. 2010 рік — час, коли в країні починають активно накопичуватися внутрішні проблеми. Всі маніпуляції з гривнею отримують політичний характер.

Яку характеристику дати сучасному періодові?

Аналітик констатує — на даний момент гривні не приділяють належної уваги. Політики запевняють, що країна знаходиться на порозі інфляційного таргетування, але насправді це всього лише блеф. Стан нашої економіки ніколи не дозволить втілювати в життя таку політику — запевняє Кущ.

Горезвісне інфляційне таргетування актуальне тільки для держав, де ціни ростуть, оскільки підвищуються доходи населення. В Україні ж усі ціни залежать від курсу долара, а інфляція відбувається через банальне знецінення національної валюти.

Хто з керівників НБУ мав найбільший вплив на формування валютних курсів?

Відповідаючи на це запитання, Олексій Кущ називає такі прізвища:

            • Ющенко В.А. На думку експерта, саме цю людину можна назвати батьком гривні. Саме він проявив необхідну гнучкість в аспектах курсового регулювання.

• Стельмах В. С. Даний політик завжди виступав за те, щоб курс валюти був фіксованим.

• Гонтарєва В. А. Жінка, яка не побоялася ввести в країні серйозні зміни. Політик, який почав процес переходу країни до ринкового курсоутворення.

Модель фіксованого курсу й те, що ввела Гонтарєва — абсолютно різні речі, які ідентичні в одному — в марності для нинішньої економіки країни.

Яка ж політика щодо курсових тенденцій ефективна й актуальна для України?

Економіст зі стажем Олексій Кущ вважає, що країну може врятувати модель курсових коридорів, планування яких має здійснюватися на п'ятирічний період. Або ж політикам варто замислитись над реальним третируванням курсу. Тільки так можна отримати контроль над інфляцією та підтримувати бізнес.

Невже політика так званої «валютної змії» могла врятувати Україну від сьогоднішніх проблем?

Цілком можливо, що в таких умовах курс гривні щодо долара коливався б у межах десяти-дванадцяти гривень за одну одиницю американської валюти, заявляє експерт.

Що буде в майбутньому?

Найбільш негативний результат подій — повний перехід країни на сировинну та циклічну економіку. Раніше благополуччя країни залежало не тільки від збору врожаю та успішності його продажу. Бюджет країни поповнювався за рахунок промисловості. На сьогоднішній день все інакше — країна живе за рахунок сезонних доходів. А це означає, що гривня буде зміцнювати свої позиції навесні й влітку, а потім — втрачати їх восени та взимку.

Чим така циклічність загрожує країні?

Інвестори будуть вкладати кошти тільки в сільськогосподарську сферу, яка приносить гарантований дохід. Це означає, що в країні буде розвиватись логістика, переробка та інші структури агросектора. Промисловість та електроніку чекає занепад.

Населення буде масово здавати долари в банки взимку за високою ціною та знову скуповувати влітку. Так буде тривати щороку — все це циклічність та короткочасність, які здатні знищити економіку будь-якої країни.

«КЛТ КРЕДИТ» знає, як поліпшити економічний стан звичайного українського громадянина! Для цього необхідно лише зайти на сайт компанії і вибрати кращі умови. Онлайн-позики оформляються протягом декількох хвилин, гроші в борг можна брати на декілька днів або на пару місяців. Користуючись послугами «КЛТ КРЕДИТ», Ви виключаєте небезпеку попадання в руки шахраям!

За матеріалами ubr.ua

Отримати гроші