Яке майбутнє чекає на українські молочні товари?

Яке майбутнє чекає на українські молочні товари?

Протягом останнього місяця українські засоби масової інформації неодноразово порушували тему майбутнього молочної продукції. Фермерам то розповідають про можливі заборони на реалізацію молока, то спростовують ці дані. Не дивно, що на цьому тлі селяни вже не розуміють, хто з них говорить правду. Спростуванням основних хибних думок зайнявся український центр моніторингу і контролю.

Помилка №1. Власники корів не зможуть здавати молоко для переробки

З початку року в Україні юридично діє новий державний стандарт якості молока, але вітчизняні виробники виявилися абсолютно не готові до таких змін, через що фактично закон набуде чинності лише з 1 липня поточного року. За таку відстрочку виробники й аграрії повинні дякувати профільному міністерству.

У новому стандарті ДСТУ 3662 до: 2015 «Молоко-сировина коров'яча. Технічні умови» визначено 3 сорти сирого молока, допустимих для використання в харчовій промисловості. До них відносяться перший сорт, вищий і екстра. Відмінності полягають в загальній забрудненості бактеріями, кількості соматичних клітин і кислотності продукту. Так, наприклад, в даний час в молоці 2 сорту допустима бактеріальна забрудненість дорівнює 3000 тис/см3 при 800 тис/см3 соматичних клітин. Новий стандарт встановлює більш жорсткі вимоги до цих показників — допустима величина обох тепер дорівнює 500 тис/см3.

Як і раніше, за новим стандартом в молоці неприпустима наявність будь-яких консервантів, миючих та дезінфікуючих засобів, сторонніх препаратів, аміачних розчинів, соди та інших добавок. Важливо, щоб відразу після здоювання молоко було доведено до температури 4–6 °С. У цьому ж діапазоні знаходиться і обов'язкова температура зберігання молока. Термін зберігання — не більше доби.

Представники профільного міністерства відзначили, що населення може здавати молоко 2 сорту без будь-яких обмежень. Так, з 1 липня 2018 року 2 сорт перестануть використовувати для харчової переробки, але це молоко також широко поширене в нехарчовій промисловості.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства також підкреслили, що основними принципами, на які опирається уряд, є підтримка держави, що надається селянам, поступовість реформ та повна готовність всіх елементів галузі. З усіма учасниками ринку буде визначено перехідний період, але навіть після нього молоко 2 сорту як і раніше буде застосовуватися при виробництві продукції нехарчового призначення. Це означає, що закупівлі такого молока в населення не потраплять під заборону і не припиняться.

Помилка №2. В усьому винне підписання угоди з ЄС

У підписаному тексті угоди немає вимог чи згадок про посилення вимог до молочної продукції. Всі реформи проводяться лише для того, щоб вітчизняні підприємства змогли реалізовувати свою продукцію на споживчі ринки Європи. Без новацій цього не відбудеться, оскільки в країнах Євросоюзу вся молочна продукція відповідає показникам екстра-класу.

Ситуація змінилася кардинальним чином, коли в липні 2014 року діючий президент України Петро Олексійович Порошенко все-таки схвалив внесення змін до законів, що регулюють безпеку та якість продуктів харчування. Примітно, що введення в дію цих законів було відкладено на більш пізній термін (з 2015 до 2020), пояснюючи це необхідністю підготовки виробництв і організацій.

Важливо розуміти, що внесення подібних змін потрібне для поліпшення якості продуктів харчування і підвищення безпеки здоров'я громадян. Разом з цим варто відзначити, що за офіційними даними, майже 90% молока, що здається простими людьми, відноситься саме до другого сорту.

Помилка №3. Нові реформи можуть знищити молочну галузь країни

За останнє десятиліття сумарне виробництво молока знизилось на чверть, а поголів'я дійних корів в господарствах зменшилося практично вдвічі. Згідно з офіційною статистикою, громадяни України споживають молоковмісних продуктів практично на 50% менше від норми, що встановлена Міністерством охорони здоров'я. Більш того, українське споживання молока і молоковмісних продуктів більш ніж на 40% менше за середньоєвропейське. Вітчизняний ринок молочної продукції просто вимагає реформ, і підприємці чудово це розуміють, чекаючи змін.

Уряд пообіцяв приділити особливу увагу постачальникам молока. Для полегшення перехідного процесу Міністерство аграрної політики і продовольства буде пропонувати селянам програми фінансової допомоги.

На можливі проблеми і виклики в цій галузі, а також на розвиток вітчизняного тваринництва держава передбачила виділення близько 4 млрд гривень. Основний акцент буде зроблено на спорудженні та відновленні молочно-товарних господарств, а також на забезпеченні їх найкращим спеціалізованим обладнанням. Разом з цим планується поліпшити генетичний потенціал корів. Експерти відзначили, що основний інструмент цих змін — програма доступного кредитування.

Одночасно з цим держава передбачила підтримку малих господарств, пропонуючи можливість поступового відшкодування коштів, витрачених на закупівлю необхідного обладнання та сільськогосподарської техніки. Представники міністерства підкреслили, що й простим людям, які займаються здачею молока, перейти на вимоги нового стандарту буде досить просто, оскільки все зводиться лише до дотримання особистої гігієни персоналу та худоби. Безумовно, для забезпечення останнього необхідно мати чисті загони, ретельніше ставитися до процесу дезинфікування та підготовки ємностей для молока. Фахівці відзначають, що отримання якісної сировини можливе лише в тих випадках, коли доїльні установки проходять дезінфекцію після кожного використання.

Українські економісти неодноразово заявляли, що харчова промисловість в країні має колосальний потенціал зростання та нарощування обсягів експорту. На цьому тлі підвищення стандарту якості є не чим іншим, як черговим кроком на шляху до європейського ринку. Так, наприклад, вже зараз на прилавках Європи представлено 19 вітчизняних виробників молока та молочної продукції, але з переходом на новий ДСТУ їхня кількість може різко збільшитися.

Показово, що за минулий рік експорт вітчизняної молочної продукції збільшився на 75%, в порівнянні з позаминулим роком. Сумарний обсяг експорту склав понад 292 млн доларів.

За словами президента, зараз більше 10% українського ВВП формує сільське господарство. Вітчизняні аграрії перетворились на найбільшого постачальника іноземної валюти, яка підтримує міць національної валюти.

Безперечно, в цій області і зараз існує безліч проблем. Власники скотарських господарств сподіваються на те, що прийдешні зміни сприятимуть врегулюванню питань ціноутворення, що вкрай важливо, оскільки ціна продажу молока продовжує зростати, а закупівля незмінно дешевшає. Дотримання вимог нового стандарту якості сприятиме поліпшенню якості молока, тому продавати його можна буде дорожче, що підвищить прибуток. Величезні надії покладаються й на оголошену державну допомогу.

Остаточно зрозуміти, наскільки ефективна реформа галузі, можна буде вже в найближчі роки.

У Вас теж є проблеми, пов'язані з фінансовим становищем? Всім українцям, які потребують додаткового фінансування, свою пропозицію підготувала МФО KLT CREDIT. До 2500 грн з відсотковою ставкою 0,8% — складно уявити собі кращі умови в сфері мікрокредитування.

За матеріалами Finance.UA

Отримати гроші