«Єдине вікно» не дало очікуваних результатів: митницю чекають реформи

«Єдине вікно» не дало очікуваних результатів: митницю чекають реформи

Євген Капінус, держсекретар Міністерства фінансів, заявив: активне використання «єдиного вікна» привело до виявлення багатьох недоліків у роботі митної служби. Нововведення істотно скоротило час проходження кордону. Тепер процедура перевірки триває всього 4 години. В цей же час представники бізнесу стверджують, що і 4-х годин для них багато. Куди вигідніше дати хабар співробітникам служб і пройти всі процедури набагато швидше.

Олександр Москаленко, начальник управління митної політики Міністерства фінансів, підкреслює підозрілу старанність деяких служб. Так, екологічна служба, радіологічні контролери та ветеринари можуть перевіряти вантажі у вибірковому порядку. Контролери ж не поспішають користуватися привілеєм і бажають тотально контролювати відразу всі вантажі.

Компанія Gfk Україна, фахівець у проведенні маркетингових досліджень, провела чергове опитування, що дало вельми цікаві результати. Всього лише 20% організацій коли-небудь проходили через «єдине вікно». Решта підприємств або зовсім не проходили контроль на кордоні, або віддавали перевагу співпраці з різними брокерами.

Мінфін уже взявся за розробку плану реформування всієї митної діяльності.

Що підлягає реформуванню?

Софія Арасланова, генеральний директор асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», ділиться власним поглядом на ситуацію, що склалася. Арасланова запевняє, що нелегальні потоки приносять серйозні збитки сумлінним імпортерам, знижуючи їх конкурентоспроможність. При цьому підприємства уникають використання «єдиного вікна» через його непередбачуваність в плані обсягів грошових і часових витрат.

На даний момент всі спроби почати боротьбу з контрабандистами увінчуються невдачею, а чесним імпортерам доводиться оплачувати дії недобросовісних представників бізнесу або простоювати в тривалих чергах. Щоб зупинити замкнене коло, Мінфін взявся за розробку власного плану боротьби з корупцією на митниці. Але поки що готових рішень немає.

Юрій Драганчук, радник міністра фінансів, пояснює: несуттєві зміни малоефективні. Митникам необхідна кардинальна переоцінка власної діяльності.

План реформування митниці включає в себе 19 основних напрямків, які повинні бути затверджені КМУ вже в кінці липня поточного року. Нововведення стосуватимуться навчання персоналу установи, процедур з оцінки товарів і не тільки.

Нові правила розмитнення товару

У напрямку під назвою «Митні зобов'язання» готується впровадження алгоритмів, за якими визначатимуться країни походження, вартість товару та його класифікація.

Святослав Бартош, голова митного комітету Харківського відділення Європейської Бізнес Асоціації, підкреслює необхідність у створенні чіткого та послідовного списку дій для співробітників контролюючого державного органу.

Експерти постараються якомога чіткіше та лаконічніше розписати інструкції для співробітників держоргану, завдяки чому недобросовісні працівники відомств не зможуть дати волю своїй фантазії та, як наслідок, не порушать закон.

Наприклад, першою дією професіонала контролюючої служби при надходженні нового вантажу повинна бути перевірка документів на товар: чи відповідає зазначена в документах вартість вантажу справжній. Результат перевірки покаже, до якого пункту слід переходити далі.

При виявленні відмінностей, згідно з інструкцією, контролер повинен вимагати від імпортера документального пояснення причини розбіжностей. Поки що подібні алгоритми існують лише в планах.

Невід'ємна частина процесу поліпшення якості роботи української митниці — посилення рівня відповідальності співробітників держоргану за їхні неправомірні дії. Міністерство фінансів пропонує введення коефіцієнтів оцінки якості роботи контролерів (KPI). Саме від цих показників має напряму залежати розмір їхньої заробітної плати.

Юрій Драганчук вважає KPI відмінним способом посилення контролю за співробітниками держоргану. На базі митниці будуть створені окремі підрозділи, які займуться аудитом її діяльності.

Святослав Бартош пояснює: зарплатня контролерів може складатись на 70% із фіксованого окладу та на 30% із премії. Таким чином третя частина заробітної плати буде залежати від вищеописаного коефіцієнта, що складається з 3 блоків:

1. Відсутність негативних зауважень з боку керівництва.

2. Дотримання інструкцій та інших професійних вимог.

3. Наявність скарг від громадян.

Бартош підкреслює: даний механізм змусить митників відповідати за власні неправомірні дії.

Влада позбавляється від «побутової корупції», додає Євген Капінус. Для цього 10% від перевиконання митних зборів уряд направляє на додаткову оплату роботи самого держоргану. В результаті зарплатня співробітників контролюючого держоргану піднялась до 10 тис. грн.

Навіщо платити, якщо є страховка?

На даний момент підприємства, які не згодні з підвищеною оцінкою свого вантажу, можуть оплачувати лише суму, яка, на їхній погляд, найбільш справедлива. Залишок підприємство може надати митниці у вигляді фінгарантії (поповнення депозиту митниці).

Дійсні подібні гарантії протягом 90 днів. У цей проміжок часу підприємства можуть оскаржити рішення контролерів у суді. Але в реальному житті більшість представників бізнесу не встигають отримати схвалення суду за відведений термін, після чого гроші з депозиту переводяться в бюджет.

Потім підприємство змушене знову звертатись до суду, щоб повернути з бюджету вилучені кошти. Саме тому Мінфін вважає, що період дії подібних гарантій слід продовжити. Також планується змінення регламенту зміни товарного коду в тих випадках, коли вона призводить до збільшення ставки збору.

В майбутньому держава збирається долучити до процесу надання фінгарантій страхові компанії та банки. Дані установи могли б видавати документальні підтвердження платоспроможності бізнесу, еквівалентні обіговим коштам сьогоднішніх митних депозитів.

Згідно з цим планом, імпортерові більше не доведеться поповнювати будь-які депозити, якщо він не згоден із виставленою контролерами сумою. Замість цього представник бізнесу може заручитись підтримкою свого партнера, наприклад, банку (надавши держоргану відповідне документальне підтвердження). В цей же час підприємець може подати в суд та оскаржити рішення митників.

Таким чином, якщо представник бізнесу не зможе або не встигне отримати схвалення суду, оціночна вартість товару буде компенсована на рахунок контролюючого органу саме банком. Тільки після цього партнер імпортера вилучить кошти вже у самого підприємця.

Олександр Москаленко пояснює: реформації підлягає все, що стосується ЗЕД по нетарифному регулюванню. Необхідно звести «нанівець» процедури, які часто просто дублюються між собою, що дозволить підприємствам заощадити власні гроші та швидше пройти всі перевірки. Завдяки цьому Україна займе більш високе місце в рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business).

Також Москаленко додає, що відмова від деяких менш важливих процедур дозволить істотно скоротити кількість контролерів. Очікується зменшення й самого переліку товарів, що підлягають особливим перевіркам. Уже зараз спеціальна служба створює список кодів товарів, які не потребують отримання санітарно-гігієнічних висновків. Планується, що в цей список увійдуть близько 9,5 тисячі найменувань. Зараз же подібні документи необхідні при перевезенні через кордон продуктів харчування, добрив і безлічі інших аналогічних видів товарів.

Москаленко вважає, що таким чином державі вдасться знайти золоту середину між інтересами уряду та декларантів. Важливо, щоб нововведення не були обтяжливими для сумлінних підприємств, і при цьому не дали занадто багато волі контрабандистам. Олександр Москаленко передбачає, що компромісом стануть норми ЄС, введення яких очікується в Україні після угоди про асоціацію.

Компанія «КЛТ КРЕДИТ» надає миттєві позики всім українцям, які бажають швидко вирішити свої фінансові проблеми (і досягли 18 років). Щоб отримати кредит, Вам достатньо зайти на сайт компанії та заповнити коротку форму заявки. Гроші будуть зараховані на Ваш рахунок в цей же день!

За матеріалами Finance.UA

Отримати гроші